- спалити
- [спали/тие]
-л'у/, -лиеш; нак. -ли/, -л'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
спалити — див. спалювати … Український тлумачний словник
спалити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поспалювати — юю, юєш, док., перех. Спалити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
спалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спалити. || спа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав дії вогню, сонця і т. ін.; обпалений, почорнілий. || Висохлий від спеки. || Дуже засмаглий. || Пересохлий від внутрішнього жару; вкритий… … Український тлумачний словник
спаленний — а, е. 1) Якого можна спалити. 2) Який може згоріти, здатний горіти … Український тлумачний словник
спалення — я, с. Дія за знач. спалити … Український тлумачний словник
спекти — I спечу/, спече/ш; мин. ч. спік, спекла/, спекло/; наказ. сп. спечи/; док., перех. і без додатка. 1) Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). || розм. Засмажити (м ясо, рибу і т. ін.). 2) перен., зневажл.… … Український тлумачний словник
въєже — сожещи є треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI] … Толковый украинский словарь
сожещи — въєже сожещи є треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI] … Толковый украинский словарь
мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… … Словник синонімів української мови